Місце: затоплені руїни храму. Координати підтверджені.
Приблизний час занурення: 8 годин, можливо спливання.

Інструктаж перед зануренням

Час: перед заходом сонця. Причалювання пройшло гладко, незважаючи на густі зарості й розкидані уламки.
Місце: покинуто, наполовину пішло під воду. Ідеально підходить для досліджень!

Вивчення руїн підтвердило ранні донесення. До розгорнутої пащі храму веде кілька порослих мохом сходів. Стійкість споруди викликає сумніви. Варто поквапитися. Можливо, ми навіть поб'ємо власний рекорд!

Я думаю, що перший зал не буде відрізнятися від того, як його описала попередня команда. Води по стелю, повно твані, відрізані затоплені коридори вглиб храму. Якийсь механізм не дозволив відкрити прохід. Цим-то ми й займемося.

Команда у нас що треба. Бойовий дух вище нікуди. Я особливо покладаюся на Едда Екслі — він спритний, впевнений і не втрачає голову в тісноті.

Вся справа в часі. Ми почнемо спуск з першим променем світла. Якщо пощастить ,то сонце буде досить високо, щоб світло проникло за ґрати й допомогло знайти точки спливання.

Сніданок пропускати, втім, не будемо. Спіймали по дорозі кілька рибин — посмажимо їх на багатті!

Місце: самі знаєте де!
Приблизний час занурення: занадто довго!

Результати занурення

Час: занадто темно. Світла немає.
Місце: Едд пропав без сліду.

Востаннє помічений: він перетнув першу контрольну точку — металеву решітку біля зарослого уступу — трохи пізніше, ніж повинен був за розкладом. Виглядав трохи нервовим, але готовим до всього. Я думав про те, щоб його повернути. Потрібно було зупинитися відразу в цей момент. Розсунути прути й витягнути його з цієї проклятої води.

Але я цього не зробив.

Сонце вже село, тож Едду буде куди складніше знайти точки спливання.
Він уже пробув під водою набагато довше, ніж повинен був.

Повітря у нього повинно вистачити ще минут на тридцять — і то, якщо він не запанікує. Цього не вистачить, щоб повернутися назад.

Ми бігаємо від решітки до решітки, запалюємо смолоскипи, кричимо його ім'я, намагаючись вказати йому на місце, де він зможе піднятися. Але внизу тільки чорнота. Глибина не пропускає ні звук, ні світло.

Я запитую себе, чи може він досі відрізнити верх від низу. Чи страшно йому. Чи відчуває він холод, самотність. Я не знаю, чи змирився він з тим, що загине... і чи спробує дістатися до кінця.