Під час експерименту горнець Попелу розколовся, а щур, якого я помістив усередину, обвуглився. Яскравий спалах... і все скінчено. На щастя, сліпота, викликана ним, виявилася тимчасовою.

Я знайшов нового піддослідного — теж щура... звуть Спалах. Сподіваюся, ми прокладемо шлях до порятунку. Ще одна невдача неприпустима. Я зроблю все, щоб цей горнець Попелу встояв... готовий віддати за це своє життя. Цілком імовірно, що йому доведеться це зробити.

Бальтазар, 506 р. е. С.

Клянуся Древніми, у мене вийшло знайти баланс! Об'єкт спить, але можна й розбудити. Плоть мертва... і все ж жива! Тіло не згине, адже час не буде владний над ним. Душа Полум'я в смертній оболонці... спасибі тобі, Спалаху.
Ми зможемо вижити. Ми зможемо вціліти. Ці горнці Попелу стануть нашою останньою надією в боротьбі із Саваном. Іншого вибору немає.

Бальтазар, 507 р. е. С.

Готово. Горнець попелу — крихке та нестійке пристосування, але воно випромінює надію. Незабаром я покладу в нього першу людину. Першу іскру. Нашого провідника в майбутнє.

Добровольцем зголосився коваль. Він має увійти всередину... і заснути вічним сном, поки його не пробудять.

Нехай попіл старої епохи стане фундаментом нової.

Бальтазар, 508 р. е. С.