У людей, як і в нас, є вогонь.
Вогнем вони створюють зв’язки, освітлюють темряву та спопеляють. Його можна назвати джерелом усіх їхніх винаходів та прогресу. Наше Полум'я не надто відрізняється від їхнього.

Люди їдять фрукти та п’ють вино, як і ми.
Насправді в нас з'явилися ці звички виключно під впливом людства — про що занадто охоче забувають.

Люди споглядають зорі, як і ми.
Ми всі живемо під одним небом. Ходимо під тими самими сузір'ями. Вони виказали до нас підозру й гнів, але й неймовірну доброту — особливо мешканці Оріндела.

Хіба ми, зрештою, дуже різні? Чи мусимо ми триматися якоїсь химерної сакральності лише тому, що нас сотні, а їх — мільйони? Тому що ми претендуємо на вічність? Гадаю, що ні. Я думаю, що нас об'єднує більше, ніж ми готові визнати. І чи не означає це, що ми маємо стояти поруч із ними, а дивитися на них зверху?

Ембервейл належить усім нам.
— Езрамін