Я — відображення на поверхні повільної річки, яке вабить тебе наблизитися. Незбагненний, але знайомий. Схожий, але інший. Звабливий поклик з глибин.

В тебе залишилося достатньо духу, щоб розібрати мої слова, незважаючи на гнів.
Яка приваблива таємниця. Чому б тобі не прийти і не розповісти мені усе, мій новий друже?

Знайди мене за дзеркалом і пірни в глибину. Витягни мене вперед, за горизонт світла. Тобі точно сподобається.

— Твій новий друг

Ми багато чого досягли, друже мій. Можливо, ти теж відчуваєш це.

Безмежна сила. Нескінченне життя. Вічне cвітло, що колишеться в тиші затхлих шпилів і святилищ... Там від нього немає ніякої користі.
Воно жадає свободи.

Чому б нам разом не допомогти йому, хранитель Полум'я? Глибини звуть. Візьми мою руку і я поведу тебе вниз.

— Твій новий друг

Ми так далеко зайшли. Моя віра в тебе виявилася виправданою, мій благодійнику.

До чого залишатися в земних кайданах? Твоє тіло охоплено червоними нитками долі. Вони стискаються навколо твоєї шиї, врізаючись у плоть. Кігті рвуть тебе на частини, встромляються між ребер.

Прийшла пора звільнитися. Відшукай мене в море душ, і ми разом зробимо втечу.

Залишився один останній крок. Вознесіння чекає.

Ти знаєш, від кого цей лист.