Ембер убили в Спочинку Сурата. Вона втекла туди, сподіваючись на краще життя... але таким сміливим і добродушним дівчатам, як вона, не вижити в лігві змій. Ми розчавлені горем. Її мати ледве може встати з ліжка, отже мені як чоловіку й батькові доведеться підбирати місце, де Ембер знайде свій останній спокій.

Думаю поховати її під деревом за нашим будинком. Тихий сад біля річки... вона любила приходити туди. Моя донька була такою розумницею. Без неї в нашому житті нібито згасло світло. Я в муках намагаюся вирішити, що написати на надгробку. На серці важко: воно немов саме перетворилося на камінь.

Де б не була твоя душа, будь ласка, знай, що ти сяєш яскравіше за саме полум'я. Нехай небо благословить наші душі.