Учора приходив незнайомець. Він допоміг нам спланувати будівельні роботи для колодязя еліксиру. Мені раніше не доводилося бачити цю людину, але про нього ходить безліч пліток. Тепер я розумію, чому всі називають його «таємничим мандрівником». У нього й справді таємнича аура.
Його обличчя було розсічене глибоким шрамом. Це перше, що кинулося в очі.

Але сьогодні він повернувся, щоб перевірити, як ідуть справи, і шраму на його обличчі вже не було. Зник, ніби то якась ілюзія. Спершу мені навіть здалося, що це був хтось інший. Але він знав наші імена, усіх нас. Отже, ми вже зустрічалися.
Не знаю, що й думати. А може, і не хочу. Сподіваюся, скоро ми завершимо роботу та я зможу повернутися до сім'ї.