Дослідивши записи ящірок, я можу зробити наступні висновки:

Племінна структура:

Ящірки не вважають себе єдиною спільнотою, культурною або родовою. Замість цього вони вважають за краще примикати до все більш ізольованих один від одного племен, незважаючи на те, що вони як і раніше говорять на одній мові і виглядають досить схоже.
Протягом поколінь це роз'єднання призвело до появи унікальних візерунків на лусці, неоднорідності забарвлення, різноманітних діалектів і культурних звичаїв — зокрема, прихильності до різних священних ідолів, мудреців, прославлених воїнів, які є символами відповідних племен і служать відображенням їх самобутності.
Племена також заявляють свої права на прилеглі землі, що призводить до конфліктів за територію, коли те або інше плем'я вирішує розширити свій ареал проживання.

Драк'дал, наприклад, отримали своє ім'я від Далзула. Наразі вони ведуть боротьбу за острови архіпелагу проти драк'мерів, послідовників Мерфіза. Судячи з усього, початок конфлікту співпадає з моментом, коли драк'далы виявилися відкинуті з Сирої землі.

До інших помітних племен належать:
Драк'арі, послідовники АрізтарАрізтараДрак'фір.Драк'фір, послідовники Фіражу.

Відмінності між цими істотами варто розуміти не як природні відхилення, а як ознаку існування спільного предка, чиї нащадки виявилися роз'єднаними й поділеними на ізольовані один від одного племена.
Зазначена ізоляція в поєднанні з постійними внутрішніми конфліктами і передбачуваним поширеним кровозмішенням може пояснити видимі розумову і мовну деградацію ящірок.

Культурна й мовна деградація:
Записи ящірок, знайдені в більш сучасних відкладеннях — часто в берегових наносах або біля уламків кораблів — демонструють спрощення мовної структури, порівняно малий словниковий запас і куди менш комплексний синтаксис в порівнянні з більш ранніми зразками, виявленими в місцевих храмах. Це говорить про те, що з плином часу мова ящірок поступово набувала більш примітивної форми.

Судячи з усього, процес соціального розвитку ящірок зупинився — або зовсім повернувся назад. Крім того, якщо я не помиляюся, вони з підозрою і навіть ворожістю ставляться до технологічного прогресу й інженерії. Сучасні людські винаходи для них виглядають скоріше доказом слабкості ніж кмітливості. Але в цьому відношенні будуть потрібні більш поглиблені дослідження.

(Різьблення витончене, кожен штрих здається ретельно вивіреним. Табличка внизу говорить: «Зразок вишуканої писемності драків, віднайдений у затопленому храмі. Орієнтовний вік: понад 1000 років»)

Слава Весті — великій Праматері.

Вона, що виросла з єдиної краплі крові.
Вона, що постала з моря хаосу в самому серці шторму.

Вона, що виткала хвилі для Мерфіса.

Вона, що запалила серце Фіраса.

Вона, що дарувала крила Арістару.

Вона, що наділила Далсула золотом та шибеницею.

Вона, що є водночас і матір'ю, і пащею.
Лоном і могилою.
Тією, що дарує, і тією, що нищить.
Великою володаркою Арк Морго.

У її лоні ми зростаємо.
У її обіймах починаємо свій шлях.
Під її наглядом ми страждаємо чи тріумфуємо.
І в її хватці ми знайдемо свій кінець.

(Напис дуже грубий, а символи написані короткими, невпевненими подряпинами. Табличка говорить: «Приклад примітивної писемності ящірок, знайдений рибалками під час придонних робіт неподалік від архіпелагу. Можливий період — недавній».)

Драк'мерДрак'мери слабкі. Навіщо плодитися під водою? Відкладати яйця в ставках? Марна трата часу.

ДалзулДалзул би так не вчинив. Він би будував храми. Прикрасив їх золотом. Змусив би працювати людей, складати храми по цеглинці.

Молоді ящірки повинні вилуплюватися з тупотом! Повинні встромити свої списи в землю, яка належить їм! А не плескатися і бризкатися!
Ось чому драк'дал сильніший! У нас є м'язи! Ми піднімаємо каміння! Проливаємо кров!

Слава Далзулу! Ра! Ра!