Він буває настільки нестерпно вимогливим.
«Треба ще більше блискучих камінців», — каже він.
«Воно ще не здається завершеним», — каже він.
Він хоч на мить уявляє, через що мені довелося пройти, аби роздобути ті, що в нас уже є? Я перетнув стільки земель, тільки б привезти йому самоцвіти зі сходу — з королівства Оріндел і навіть далі, — та йому все мало.
Дурне, розпещене хлопчисько.
Думає, що брязкання золотими монетами все залагодить.

Тепер він не заспокоїться, поки я не дістану йому бодай один камінь із залів пустотілих. Кажуть, у кожному з них приховано по рідкісному самоцвіту. Небезпечне місце, та йому, звісно, на це начхати.
Мабуть, у мене немає вибору. Якщо я не принесу — він просто знайде іншого.
Чого тільки не зробиш заради грошей...