Коли Королівство Ембервейл іще було єдиним цілим, нам нічого не загрожувало. В епоху королеви Пайкмід стіни були непорушними. Тепер же вони розсипаються.

З кожним днем дим підбирається все ближче. Північний вітер приносить задушливо солодкий запах. Гниття, розпад... скоро вони проб'ють вал. Навіть усього каменю з Гірничого розлому на сході не вистачить, щоб відновити укріплення, які ось-ось розваляться.

Пайкмід-Річ більше не може приймати вантажі з матеріалами. Те, що нам не вдасться відправити, доведеться зберігати у себе. Я залишу все на вантажній платформі.