Щось прокинулося. Щось жахливе.

Кожної ночі пропадає все більше людей. Спочатку це були тільки ті, хто залишав кордони затоки. Тепер же води забирають всякого, хто наважиться підійти до каналів під час безмісячної ночі.

Мені здається, що хтось нас випробує. Кусає нас, щоб побачити, чи будемо ми відскакувати, битися або тікати. Але як можна боротися з безіменним привидом? У нас немає ні варти, ні правителя, щоб нас захистити. Вони вирушили на свою священну війну, а ми залишилися тут — біля темних вод, що стали нашим ворогом.

Деякі вирішили піти подалі від берега. За чутками, втік навіть доглядач маяка — старий, який провів біля моря все своє життя... Хотілося б знати, що він побачив минулої ночі, під час бурі. І як довго це щось ще буде ховатися.