Ця арена належить клану воїнів, відомому своїми жорстокими завоюваннями. Вони збираються на цьому пагорбі, щоби влаштовувати гладіаторські бої, а єдиний уцілілий отримує корону. Я називаю його Розбишакою.

Попри свою жорстокість, ці вуки проводять інші обряди, ніж обряди тих, хто захопив форт Кельвін. Хоча їхні ритуали жертвоприношення можуть відрізнятися, пролита кров є здобутою кров'ю в очах їхніх божеств.
Звірів, які панують землею й небом, породжених із плоті й увічнених тотемами. Вони можуть благословляти, але й проклинати теж.

Вуки... ваші жертвоприношення мають на меті вразити чи заспокоїти? Покинувши свої домівки, щоби з'явитися на порозі моєї... ви йшли завойовувати чи втікали? Що ж за сила, що за прокляття чи що за безликий бог привели вас сюди?

Я мушу дізнатися ваші таємниці, але якщо підберуся ближче, то помру. Може, коли Розбишака спатиме, удасться пошпигувати.

Маріанна Рід, 498 р. е. С.