На перший день великий владика Воргот спрямував свій погляд до Холодних вершин.
Він вимовив: «Ці гори під стать величі нашої держави. Їх долини стануть надійним джерелом еліксиру».

На другий день владика відправився за горизонт, прокладаючи своєму народу дорогу серед оманливої краси диких гір.

На третій день він зіткнувся з тінями, що чекали на нього у Виючому піку. Дракони прокинулися, щоб перешкодити нашому королю забрати те, що належало йому по праву!
Владика Воргот підняв свою долоню і проревів в заповнені крилатими тварюками небеса: «Вам не зрівнятися з червоним орлом, і ви падете під натиском наших мечів і відваги!»

На четвертий день він розсік череп матері драконів, засадивши сокиру між її очниць і змусивши її каменем впасти на землю. Так вершини були звільнені від зла і приєдналися до радісного королівства.

Я не можу перестати думати про міф про вбивцю драконів.

Розумієте, це повна нісенітниця. Дід був одним з перших поселенців в цих горах. І він говорив, що Воргота тут зроду не бувало, а якщо він і заїжджав, то про це «краще не тріпатися», як він висловився. Може бути, істина була куди більш потворною, ніж стверджують легенди. Тим більше що коли ми сюди прибули, дракони вже давно вимерли.
Невже все неправда? Але тоді що лежить на маківці дракона біля озера? Я можу поклястись, що в гнізді стерв'ятників було щось блискуче. А от як ці тварюки намагаються тебе до нього не підпустити!
Так чи була зброя або не було? Або це просто збіг обставин?

Хотілося б знати. Але зі стерв'ятниками краще не зв'язуватися.