Спокуслива драконівська покоївка

Enshrouded перебуває в ранньому доступі, тож дані можуть змінюватися з оновленнями.

Підтримайте сайт підпискою та користуйтеся ним без реклами! Докладніше

#	Запис
1	Спокуслива драконівська покоївка, глава 2: Річна діва Пампушка: Благаю, пане Ленсхарте, відверніться! Мої лінії вкриті лише місячним світлом, і ваш погляд породжує в мені сором! Пан Ленсхарт: То не сором, то бажання горить в твоїх грудях, моя дорога Пампушко! Палаючі щічки кольору стиглої суниці видають тебе! Пампушка: Не підходьте ближче! Мій потік глибокий і гарячий, він може захопити вас на дно й не дати вам дожити до золотого відблиску світанку! Пан Ленсхарт: Значить, бути тому! Захопи мене під покрив своїх хвиль, бо серце моє жадає лише одного: завмерти в твоїх жарких обіймах, пригорнувшись до скарбів твого тіла, мерехтливим під світлом місяця! Пампушка: Ах, пане Ленсхарте. Ваш дух справді вільний від кайданів, коли ви хочете вступити зі мною в танець бурхливої річки. Але, прошу, приборкайте свій апетит. Я відчуваю його уколи на моєму стегні. Пан Ленсхарт: Дорога Пампушко, це лише кінчик мого списа, що захистить нас в момент млості. Було б легковажно виходити з дому без нього! Пампушка: Ах, як завбачливо! І справді, зброя необхідна кожному!
2	Спокуслива драконівська покоївка, глава 3: Під тканиною Пан Ленсхарт: Найдорожча Пампушко, ці шати тобі відмінно підійдуть. Людський наряд приховає твою смарагдову луску — тебе не відрізнять від звичайної доярки! Тільки мені буде відома правда про твоє непорочне серце й дивовижні обриси! Пампушка: Ви хочете, щоб ми разом вийшли з тіні і змогли жити разом, вільні від ненависті і забобонів... але цей одяг виткано з брехні! Ніхто не прийме мене, поки я приховую мої справжні позиви! Пан Ленсхарт: Не відкидай свого маскування, Пампушко! Ми занадто далеко від рятівного укриття листя! Що робити, якщо незнайомець кине погляд на твої форми? Пампушка: Він захопиться їх неземною красою! Цей одяг — ланцюги сорому, які повинні бути розірвані! Дивись же, як я стискаю свої трепетні груди в кігтях, відкинувши страх! Хіба маю я право ховати стукіт свого серця, любов моя? З кожним ударом я все сильніше хочу кинутися у ваші обійми! Швидше, звільни мої бажання, як тоді, у срібного берега! Пан Ленсхарт: Твій сад воістину розцвів, дорога! Ах, полум'я спалює мене. Я повинен припасти губами до твого нектару, щоб вгамувати спрагу! Пампушка: Прийшов час зорати цей ґрунт, любов моя! Я даю тобі на це повну згоду! Пан Ленсхарт: ...А я ніколи не покладу рук на твоє тіло інакше як в самому недвозначному вигляді, бо наш зв'язок занадто цінний для мене!

Запис

Спокуслива драконівська покоївка, глава 2: Річна діва

Пампушка:
Благаю, пане Ленсхарте, відверніться! Мої лінії вкриті лише місячним світлом, і ваш погляд породжує в мені сором!

Пан Ленсхарт:
То не сором, то бажання горить в твоїх грудях, моя дорога Пампушко! Палаючі щічки кольору стиглої суниці видають тебе!

Пампушка:
Не підходьте ближче! Мій потік глибокий і гарячий, він може захопити вас на дно й не дати вам дожити до золотого відблиску світанку!

Пан Ленсхарт:
Значить, бути тому! Захопи мене під покрив своїх хвиль, бо серце моє жадає лише одного: завмерти в твоїх жарких обіймах, пригорнувшись до скарбів твого тіла, мерехтливим під світлом місяця!

Пампушка:
Ах, пане Ленсхарте. Ваш дух справді вільний від кайданів, коли ви хочете вступити зі мною в танець бурхливої річки. Але, прошу, приборкайте свій апетит. Я відчуваю його уколи на моєму стегні.

Пан Ленсхарт:
Дорога Пампушко, це лише кінчик мого списа, що захистить нас в момент млості. Було б легковажно виходити з дому без нього!

Пампушка:
Ах, як завбачливо! І справді, зброя необхідна кожному!

Спокуслива драконівська покоївка, глава 3: Під тканиною

Пан Ленсхарт:
Найдорожча Пампушко, ці шати тобі відмінно підійдуть. Людський наряд приховає твою смарагдову луску — тебе не відрізнять від звичайної доярки! Тільки мені буде відома правда про твоє непорочне серце й дивовижні обриси!

Пампушка:
Ви хочете, щоб ми разом вийшли з тіні і змогли жити разом, вільні від ненависті і забобонів... але цей одяг виткано з брехні! Ніхто не прийме мене, поки я приховую мої справжні позиви!

Пан Ленсхарт:
Не відкидай свого маскування, Пампушко! Ми занадто далеко від рятівного укриття листя! Що робити, якщо незнайомець кине погляд на твої форми?

Пампушка:
Він захопиться їх неземною красою! Цей одяг — ланцюги сорому, які повинні бути розірвані! Дивись же, як я стискаю свої трепетні груди в кігтях, відкинувши страх! Хіба маю я право ховати стукіт свого серця, любов моя? З кожним ударом я все сильніше хочу кинутися у ваші обійми! Швидше, звільни мої бажання, як тоді, у срібного берега!

Пан Ленсхарт:
Твій сад воістину розцвів, дорога! Ах, полум'я спалює мене. Я повинен припасти губами до твого нектару, щоб вгамувати спрагу!

Пампушка:
Прийшов час зорати цей ґрунт, любов моя! Я даю тобі на це повну згоду!

Пан Ленсхарт:
...А я ніколи не покладу рук на твоє тіло інакше як в самому недвозначному вигляді, бо наш зв'язок занадто цінний для мене!

Місця колекції Місць: 2

Name
Сира земля