Твоя шкіра смаглява і м'яка, а голос солодкий і ллється з вуст, як мед. Моє серце співає, коли дивлюся на тебе. Я хочу бути з тобою, разом залишати сліди на піску... відчувати вітер пустелі у волоссі... танцювати в обіймах одна одної... лише про це я мрію.

— Емілі

Джезміна, невже це правда? Древні повеліли тобі залишитися тут, в той час як ми зануримося в сон? Чи зустрінеш ти мене, коли я прокинусь? Прошу, не залишай мене! Без тебе мені не буде життя!

До чого нам зміни? Я згадую наші з тобою подорожі... вдень і вночі — пліч-о-пліч. А тепер що? Кому потрібні ці таємниці? Я думала, ти довіряєш мені... Не хочу, щоб Древні розлучали нас, адже моє серце цього не витримає!

Якщо я більше тебе не побачу, подаруй мені хоча б останній поцілунок.

Навіки твоя,
— Емілі