Зізнаюся, що підвів свого брата в момент найсильнішої потреби.

Він завжди поводився дивно, але щось зробило його ще гірше. Одного разу він спробував подряпати мої очі. Потім відмовився їсти: сказав, що мамин суп був холодний як лід і кинув миску в стіну. Мені здається, так він просив про допомогу.

Потім він пропав на кілька днів, повернувшись посеред ночі. Розбудив мене пошепки.

«Моя нова оселя живе за законом «убий або будь убитим». Я постараюся бути сильним. Заради тебе. Мене кличе до себе дивний голос. Хтось чи щось намагається заманити мене. Поглинути мою душу. Вкрасти мої обличчя і ім'я. Воно хоче звільнити мене».

Все ще сонний, я запитав, що все це означає. Але він лише відповів: «Просто спи»... І я заснув.

Більше я ніколи не бачив свого брата Алдена.