Я думав, що нам нема чого втрачати, коли ми продиралися крізь цю твань. Тепер, коли за нашими спинами обвалюється печера, упевненості в мене поменшало. Усій нашій місії хана.

Уже втратили кілька розвідників, шо мали повернутися дві ночі тому. Вони не прийдуть. Щось їх схопило й потягло геть. Єдині, хто має тут когось кудись тягати, — це ми!
Я-то нічого не боюся... але щось тут не так. Це... це кляте болото чи в мене ломка така, шо аж теліпає?..

Нумо просто заберемо своїх і дамо навтьоки. Чхати на цю розвідку. Хочу залитися полуничним вином із нашого чудового Гленвуд-Енд.